Меню сайту
Корисна інформація

Електронні версії підручників та віртуальна бібліотека

Всеукраїнська шкільна освітня мережа "Щоденник"

Видання для освітян

Міні-чат
200
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 36
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Корисні посилання

Портал Академії

Навчальні матеріали для роботи з першокласниками в адаптаційний період (Нова українська школа)

Посібник «PISA: математична грамотність»

 

Ключові зміни оновлених програм 5-9 класів

Обговорення навчальних планів для 10 – 11-х класів

МОН України започаткувало на своєму офіційному сайті обговорення проекту навчального плану для учнів 10 – 11-х класів на 2018-2019 навчальний рік.

Документ має таблиці розподілу годин по предметах та пояснювальну записку. Для візуальної зручності та з одночасним урахуванням ергономічності розміщую тут лише цифрові табличні показники.

Типовий навчальний план (проект)
для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

10 клас

11 клас

Інваріантний складник

Українська мова

2

2

Література (українська та зарубіжна література)

2

2

Іноземна мова

2

2

Історія (історія України та всесвітня історія)

2

2

Людина і суспільство

2

0

Математика

3

3

Людина і природа

3

3

Фізична культура*

3

3

Захист Вітчизни

1,5

1,5

Разом

20,5

18,5

Варіативний складник

Цикл профільних предметів (додаток 1) і спеціальних курсів

11

13

Цикл вибірково-обов’язкових предметів(«Інформаційно-комунікаційні технології», «Технології», «Мистецтво», «Художня культура», «Економіка», «Екологія», «Філософія», «Психологія», «Правознавство», «Мова національної меншини», «Друга іноземна мова»)

3

3

Додаткові години на факультативи, індивідуальні заняття

3,5

3,5

Разом

17,5

19,5

Гранично допустиме навчальне навантаження

33

33

Усього фінансується

38

38


*Години фізичної культури не входять до гранично допустимого навантаження

Додаток 1
Кількість годин на вивчення профільних предметів

Профільний предмет

Кількість годин на тиждень у класах

10 клас

11 клас

Українська мова

4

4

Література (українська і зарубіжна)

8

8

Іноземна мова

5

5

Історія (історія України та всесвітня історія)

8

8

Людина і суспільство

4

4

Мова і література національної меншини

5

5

Математика

10

10

Фізика і астрономія

6

6

Біологія і екологія

6

6

Хімія

5

5

Географія

5

5

Інформаційно-комунікаційні технології

5

5

Технології

6

6

Мистецтво

5

5

Фізична культура

6

6

Захист Вітчизни

5

5


У чому новизна?

По-перше, згідно з проектом плану учні, котрі зараз вчаться у 8-му класі основної ланки (5 – 9 класи), будуть через один повний навчальний рік (2017 – 2018) у новому для себе статусі старшокласників вивчати лише від 13 до 15 предметів замість 21-ї обов’язкової підсумкової оцінки в атестаті, як тепер. Конкретно ця кількість предметів визначатиметься самим учнем, але у межах прийнятного для його однокласників варіанту.

Варто зауважити, що держава як фінансувала, так і продовжуватиме фінансувати попередню загальну кількість навчальних годин на тиждень – 38 на кожного учня класу. Плюс (це вже для вчителів) як був поділ класу на групи при вивченні окремих предметів, так він, безперечно, буде не лише зберігатися, а й, можливо, розширюватиметься задля реалізації специфічних потреб у практичних годинах для поглибленого вивчення профільних предметів.

Відтак розмови про те, що вчителі втрачають години в інтегральному для системи вимірі будуть апріорі безпідставними. Щоправда, вчителі деяких предметів у сегменті старших класів від появи в учнів можливості деякого вибору в одних закладах стануть менш затребуваними, а в інших – більш бажаними. Це визначатиметься на лінії розподілу учнів за їхньою схильністю: десь більше до гуманітарного циклу, а десь – до наукоємного.

По-друге, у варіативній частини з’являється принципово нова для нашої практики опція – державно встановлений перелік предметів «вибірково-обов’язкового циклу».

Тут варто звернути увагу, що кожен учень має вибрати не більше двох предметів з таким розрахунком, щоб за два роки мати 210 годин на обидва (3 години на тиждень у середньому, що передбачає варіанти по роках).

Крім того, до переліку цього вибірково-обов’язкового циклу не входить жоден з тих профільних предметів, які зазвичай відносять до наукоємних (математика, фізика, хімія, біологія, географія), хіба що за винятком такої затребуваної зараз дисципліни як основи програмування, яка апріорі буде у рамках предмету «Інформаційно-комунікаційні технології».

Таким чином, освітній план реалізує у повному вимірі не лише суто освітню складову, а культурологічно-спрямовану, що є не менш важливим для загального розвитку та соціалізації особи як здобувача освіти, надання якої покладається на державу.

По-третє, вперше передбачається для всіх закладів централізоване забезпечення фінансування факультативних занять та консультацій (3,5 години на кожен клас).

При цьому підхід до змістовного наповнення факультативів стає кардинально новим – вони сплановані не на підсилення профільної орієнтації, а для «задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб старшокласників, які загалом не пов’язані з обраним профілем навчання. Наприклад, учні, які навчаються за профілем природничого спрямування, можуть факультативно удосконалювати свої знання з української або іноземної мов. Аналогічно учні, що здобувають освіту за певним суспільно-гуманітарним профілем, можуть розширювати свою компетентність у галузі прикладної математики, опановуючи відповідний факультатив», як зазначається у проекті.

По-четверте, проектується хоча й незначний, але все ж таки чітко окреслений зачин до становлення дійсно профільної освіти старшокласників: «предметів в одному профілі не може бути більше трьох, як правило, їх два».

Світова практика профільної освіти старшокласників у жодному випадку не обмежується лише двома профільними предметами. Зазвичай їх не менше чотирьох. У цьому проекті більше проглядається не стільки наближення до повноцінного профілю, як підведення профільного циклу (двохтактний цикл – це слабувато) до мінімального комплекту предметів ЗНО (українська мова + …) через гарантований мінімум профілізації для всіх старшокласників всіх закладів системи загальної середньої освіти на її ІІІ-му ступені. Вже це робитиме владі честь.

Звертаю увагу, у цьому проекті поки не досягається навіть ефект наближення до справжнього профільного світового стандарту, бо за обов’язковості української мови при вступі та того, що бали при цьому з української мови мають таку саму вагу як і з профільних наукоємних дисциплін при 11-ти годинах на цикл профільних предметів (додаток 1) і спеціальних курсів «Варіативного складника» поєднання фізики/хімії/географії та інформаційних технологій з математикою високого рівня апріорі не є можливим.

Так, воно зрозуміло, що вже у близькому майбутньому не буде окремих програмістів, бо всі випускники ВНЗ будуть самі собі програмісти, але ж до такого нашій системі освіти треба пройти чималий шлях, а база до того закладається саме на етапі старшої ланки загальної середньої освіти.

Зміст освіти давно вимагає вийти за рамки пострадянських обмежень і припинити відмахуватись від тієї очевидності, що без поглибленого вивчення математики не буває успішного програміста, а без математично-інформаційної гарної підготовки нічого чекати на гарних спеціалістів у тих сегментах економіки, які тримаються на міцній підготовці з фізики/хімії/географії/біології чи навіть у міждисциплінарних областях знання та технологій.

По-п’яте, проект плану своєю погодинною структурою та базовим мінімумом фінансування за бюджетний кошт (всього 38 годин/тиждень) автоматично спонукатиме керівників закладів працювати у партнерстві між собою та з узгодженням своїх планів з органами управління освітою на місцях, а останніх з органами місцевого самоврядування.

Звісно, якщо дотримуватись наступних вимог пояснювальної записки, а не їх ігнорувати: «Навчальний заклад самостійно формує той або інший профіль навчання за рахунок комбінації базових, профільних, вибірково-обов’язкових предметів, курсів за вибором (спецкурсів і факультативів), реалізованої у робочих навчальних планах певного профілю відповідно до освітніх потреб та інтересів учнів. Профіль навчання формується навчальним закладом з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію. Відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад рішення про розподіл годин варіативного складника приймає навчальний заклад, враховуючи профільне спрямування, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та освітні потреби учнів».

Оця обов’язкова норма плану: «…відповідно до освітніх потреб та інтересів учнів» хоча й записана у кінці відповідної фрази, має бути для плану визначальною, адже тільки з вибору учнів має починатися як підготовка самої версії навчального плану закладу, так і його практична реалізація потім.

Зараз в Україні і старшокласники, і батьки не такі сумирні щодо відстоювання своїх прав, як те було у попередні роки. Втім, ризики є, і сподіватися, що всі директори шкіл, які мають ІІІ ступінь, так просто поставлять на пріоритетну позицію саме природні схильності та бажання випускників своїх 9-х класів, було б більш ніж наївно.

У багатьох з них (директорів) не вистачить волі піти супроти сподівань вчителів (врахування потреби кадрового забезпечення) чи сподівань різного роду його родичів та близьких, чи родичів його начальства, адже в очах останніх його керівна здатність буде визначатись не стільки менеджерським вмінням організувати дійсно профільне навчання, як скоріше здатністю переконати у «доцільності» саме того вибору, який він (директор) зробив «сам».

ПРОПОЗИЦІЇ

МОН запрошує їх надсилати до 30 січня 2017 року на електронну пошту: n_beskova@mon.gov.ua або zasekina@ukr.net (пані Бєскова Наталя Володимирівна – МОН та Тетяна Засєкіна – НАПНУ).

Бачу доцільним листи на вказані вище електронні адреси дублювати у Інтернет-мережі, бо так їх зможуть бачити не лише їхні автори та відповідальні особи МОН, а й вся небайдужа щодо освіти спільнота педагогів, батьків і, головне, старшокласників, що для успіху справи буде лише на користь.

 

Володимир Бєлий, заступник директора Херсонського фізико-технічного ліцею, Освітня політика

 

Освіта.ua
28.12.2016

Перелік навчальних програм, підручників і навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в основній і у старшій школах у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016/2017 н.р.

Методичні рекомендації щодо викладання предметів на 2016/2017 навчальний рік.

Звіт про методичну роботу школи за 2015/2016 навчальний рік

 

 

Опис ключових змін в оновлених програмах початкової школи

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ПРОВЕДЕННЯ 29-30 ВЕРЕСНЯ 2016 р.

«УРОКУ ПАМ’ЯТІ ТРАГЕДІЇ БАБИНОГО ЯРУ

ТА «БАБИНИХ ЯРІВ» УКРАЇНИ»

Україну в ХХ столітті спіткало чимало трагедій, серед яких – Голодомор, Голокост, українсько-польський конфлікт та Волинська трагедія, депортація кримсько-татарського народу. Вивчення цих історичних подій та явищ на основі сучасної методології має великий освітній та виховний потенціал. У 2016 році виповнюються 75-та річниця трагічних подій Бабиного Яру. Подібно до табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі, Бабин Яр в Україні став символом знищення євреїв Європи під час Голокосту. Тільки за два дні 29-30 вересня 1941 р. тут було розстріляно нацистами близько 34 тисяч євреїв. Декілька наступних років у Бабиному Ярі продовжувалися вбивства десятків тисяч євреїв, а також радянських військовополонених, патріотів – українських націоналістів, ромів (циган), активістів комуністичної партії та інших «ворогів рейху». Трагедія Бабиного Яру та інші події Голокосту, масові вбивства, знецінення людського життя вплинули на загальну атмосферу в українському суспільстві, позначились на багатьох подіях історії України. Із шести мільйонів європейських євреїв, знищених нацистами та їх поплічниками у ході «остаточного вирішення єврейського питання», близько 1,5 мільйона були українськими євреями. Безумовно, вивчення полікультурної історії України неможливе без розгляду цієї сторінки історії, що, зокрема, відповідає сучасним рекомендаціям Ради Європи. Україна стала першою державою на пострадянському просторі, яка включила питання історії Голокосту до державних програм для загальноосвітніх шкіл із всесвітньої історії та історії України. Відповідні матеріали знайшли відображення у шкільних підручниках історії. 75-та річниця трагедії Бабиного Яру відзначається в Україні на високому державному рівні. 24-29 вересня 2016 р. буде здійснено проект, розроблений організацією «UkrainianJewishEncounter»(«Українсько-єврейська зустріч», Канада – Україна) у співпраці з українськими науковими та освітніми інституціями, Міністерством освіти і науки України. Ідея, основні завдання та заходи проекту були погоджені з Президентом України та українським Урядом. Програмою передбачено, зокрема, організацію та проведення наступних заходів: - Міжнародного наукового симпозіуму «Бабин Яр: історія, пам’ять»; - презентації спеціального видання книги, присвяченій трагедії Бабиного Яру та історичній пам’яті про неї; - Меморіального архітектурного проекту; - вшанувального концерту в Національній опері України; - Міжнародного молодіжного освітньо-культурного проекту «Бабин Яр: пам’ять і сучасний світ»; - Міжнародного конкурсу творчих робіт вчителів, учнів та студентів «Уроки війни та Голокосту – уроки толерантності»; - мистецьких виставок, кінопоказів, презентацій документальних фотографій тощо. У системі освіти України також заплановано низку заходів, що включають семінари для вчителів та учнів загальноосвітніх шкіл, для студентів вишів, освітньо-музейні виставки тощо. Відповідно до методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах України від 17.08.2016р. № 1/9-437 пропонується проведення 29-30 вересня «Уроків пам’яті трагедії Бабиного Яру та «бабиних ярів» України». На цих заняттях варто згадати події Другої світової війни та злочини тоталітарних режимів, які є організаторами геноцидів. Важливо звертати увагу учнівської молоді не тільки на трагедію знищення, але й на опір нацистським катам та спасіння переслідуваних. Україна займає четверте місце у світі за кількістю Праведників народів світу, які з ризиком для власного життя та життя своїх рідних, дітей рятували євреїв від нацистського геноциду. Подвиг цих українців є прикладом справжнього героїзму, важливим моральним уроком історії Голокосту.

Для учнів 1-4 класів ми рекомендуємо проведення уроків толерантності. У збірці «Уроки Голокосту: мужність, пам’ять, співчуття» (див. Список додаткової літератури, 3) надруковані методичні матеріали по виховним заходам вчителя історії С. Резнікової, що сприяють розвитку в учнів здатності до безконфліктного спілкування. Наприклад, у ході інтерактивної вправи «Подорож в бухту Милосердна» в учнів виховується поважне ставлення до інших людей, культур, націй. Для учнів початкової школи можна рекомендувати також проведення заняття «Три ляльки», методика якого створена Міжнародною школою викладання та вивчення Катастрофи (Єрусалим, Ізраїль) (див. Список додаткової літератури, 3). В якості дидактичного прийому використовуються розповіді про дитячі ігри та іграшки, що займає особливе місце в світі дитинства. Учні знайомляться з історією ляльок, які належали єврейським дівчаткам у різних країнах, їх долю в роки Другої світової війни. На занятті діти вчаться співпереживати, цінувати рідний дім, родину, друзів.

Під час проведення занять для учнів 5-9 класів, присвячених трагедії Бабиного Яру, необхідно врахувати те, що дана категорія дітей є емоційно дуже вразливою, що зумовлює необхідність відповідного відбору навчально-методичного матеріалу. Година спілкування «Стосунки між народами – «свої» та «чужі»», матеріал до якого Ви знайдете у посібнику І. Щ

...
...
Архів записів
Вхід на сайт
новини освіти
Новини ХАНО
Погода
Харків
Свята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Календар
«  Грудень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Моя кнопка
Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Copyright MyCorp © 2018
    uCoz