Навчальні матеріали для роботи з першокласниками в адаптаційний період (Нова українська школа)
Посібник «PISA: математична грамотність»
Ключові зміни оновлених програм 5-9 класів
Обговорення навчальних планів для 10 – 11-х класів
МОН України започаткувало на своєму офіційному сайті обговорення проекту навчального плану для учнів 10 – 11-х класів на 2018-2019 навчальний рік.
Документ має таблиці розподілу годин по предметах та пояснювальну записку. Для візуальної зручності та з одночасним урахуванням ергономічності розміщую тут лише цифрові табличні показники.
Типовий навчальний план (проект)
для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Навчальні предмети |
Кількість годин на тиждень у класах |
|
10 клас |
11 клас |
|
Інваріантний складник |
||
Українська мова |
2 |
2 |
Література (українська та зарубіжна література) |
2 |
2 |
Іноземна мова |
2 |
2 |
Історія (історія України та всесвітня історія) |
2 |
2 |
Людина і суспільство |
2 |
0 |
Математика |
3 |
3 |
Людина і природа |
3 |
3 |
Фізична культура* |
3 |
3 |
Захист Вітчизни |
1,5 |
1,5 |
Разом |
20,5 |
18,5 |
Варіативний складник |
||
Цикл профільних предметів (додаток 1) і спеціальних курсів |
11 |
13 |
Цикл вибірково-обов’язкових предметів(«Інформаційно-комунікаційні технології», «Технології», «Мистецтво», «Художня культура», «Економіка», «Екологія», «Філософія», «Психологія», «Правознавство», «Мова національної меншини», «Друга іноземна мова») |
3 |
3 |
Додаткові години на факультативи, індивідуальні заняття |
3,5 |
3,5 |
Разом |
17,5 |
19,5 |
Гранично допустиме навчальне навантаження |
33 |
33 |
Усього фінансується |
38 |
38 |
*Години фізичної культури не входять до гранично допустимого навантаження
Додаток 1
Кількість годин на вивчення профільних предметів
Профільний предмет |
Кількість годин на тиждень у класах |
|
10 клас |
11 клас |
|
Українська мова |
4 |
4 |
Література (українська і зарубіжна) |
8 |
8 |
Іноземна мова |
5 |
5 |
Історія (історія України та всесвітня історія) |
8 |
8 |
Людина і суспільство |
4 |
4 |
Мова і література національної меншини |
5 |
5 |
Математика |
10 |
10 |
Фізика і астрономія |
6 |
6 |
Біологія і екологія |
6 |
6 |
Хімія |
5 |
5 |
Географія |
5 |
5 |
Інформаційно-комунікаційні технології |
5 |
5 |
Технології |
6 |
6 |
Мистецтво |
5 |
5 |
Фізична культура |
6 |
6 |
Захист Вітчизни |
5 |
5 |
У чому новизна?
По-перше, згідно з проектом плану учні, котрі зараз вчаться у 8-му класі основної ланки (5 – 9 класи), будуть через один повний навчальний рік (2017 – 2018) у новому для себе статусі старшокласників вивчати лише від 13 до 15 предметів замість 21-ї обов’язкової підсумкової оцінки в атестаті, як тепер. Конкретно ця кількість предметів визначатиметься самим учнем, але у межах прийнятного для його однокласників варіанту.
Варто зауважити, що держава як фінансувала, так і продовжуватиме фінансувати попередню загальну кількість навчальних годин на тиждень – 38 на кожного учня класу. Плюс (це вже для вчителів) як був поділ класу на групи при вивченні окремих предметів, так він, безперечно, буде не лише зберігатися, а й, можливо, розширюватиметься задля реалізації специфічних потреб у практичних годинах для поглибленого вивчення профільних предметів.
Відтак розмови про те, що вчителі втрачають години в інтегральному для системи вимірі будуть апріорі безпідставними. Щоправда, вчителі деяких предметів у сегменті старших класів від появи в учнів можливості деякого вибору в одних закладах стануть менш затребуваними, а в інших – більш бажаними. Це визначатиметься на лінії розподілу учнів за їхньою схильністю: десь більше до гуманітарного циклу, а десь – до наукоємного.
По-друге, у варіативній частини з’являється принципово нова для нашої практики опція – державно встановлений перелік предметів «вибірково-обов’язкового циклу».
Тут варто звернути увагу, що кожен учень має вибрати не більше двох предметів з таким розрахунком, щоб за два роки мати 210 годин на обидва (3 години на тиждень у середньому, що передбачає варіанти по роках).
Крім того, до переліку цього вибірково-обов’язкового циклу не входить жоден з тих профільних предметів, які зазвичай відносять до наукоємних (математика, фізика, хімія, біологія, географія), хіба що за винятком такої затребуваної зараз дисципліни як основи програмування, яка апріорі буде у рамках предмету «Інформаційно-комунікаційні технології».
Таким чином, освітній план реалізує у повному вимірі не лише суто освітню складову, а культурологічно-спрямовану, що є не менш важливим для загального розвитку та соціалізації особи як здобувача освіти, надання якої покладається на державу.
По-третє, вперше передбачається для всіх закладів централізоване забезпечення фінансування факультативних занять та консультацій (3,5 години на кожен клас).
При цьому підхід до змістовного наповнення факультативів стає кардинально новим – вони сплановані не на підсилення профільної орієнтації, а для «задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб старшокласників, які загалом не пов’язані з обраним профілем навчання. Наприклад, учні, які навчаються за профілем природничого спрямування, можуть факультативно удосконалювати свої знання з української або іноземної мов. Аналогічно учні, що здобувають освіту за певним суспільно-гуманітарним профілем, можуть розширювати свою компетентність у галузі прикладної математики, опановуючи відповідний факультатив», як зазначається у проекті.
По-четверте, проектується хоча й незначний, але все ж таки чітко окреслений зачин до становлення дійсно профільної освіти старшокласників: «предметів в одному профілі не може бути більше трьох, як правило, їх два».
Світова практика профільної освіти старшокласників у жодному випадку не обмежується лише двома профільними предметами. Зазвичай їх не менше чотирьох. У цьому проекті більше проглядається не стільки наближення до повноцінного профілю, як підведення профільного циклу (двохтактний цикл – це слабувато) до мінімального комплекту предметів ЗНО (українська мова + …) через гарантований мінімум профілізації для всіх старшокласників всіх закладів системи загальної середньої освіти на її ІІІ-му ступені. Вже це робитиме владі честь.
Звертаю увагу, у цьому проекті поки не досягається навіть ефект наближення до справжнього профільного світового стандарту, бо за обов’язковості української мови при вступі та того, що бали при цьому з української мови мають таку саму вагу як і з профільних наукоємних дисциплін при 11-ти годинах на цикл профільних предметів (додаток 1) і спеціальних курсів «Варіативного складника» поєднання фізики/хімії/географії та інформаційних технологій з математикою високого рівня апріорі не є можливим.
Так, воно зрозуміло, що вже у близькому майбутньому не буде окремих програмістів, бо всі випускники ВНЗ будуть самі собі програмісти, але ж до такого нашій системі освіти треба пройти чималий шлях, а база до того закладається саме на етапі старшої ланки загальної середньої освіти.
Зміст освіти давно вимагає вийти за рамки пострадянських обмежень і припинити відмахуватись від тієї очевидності, що без поглибленого вивчення математики не буває успішного програміста, а без математично-інформаційної гарної підготовки нічого чекати на гарних спеціалістів у тих сегментах економіки, які тримаються на міцній підготовці з фізики/хімії/географії/біології чи навіть у міждисциплінарних областях знання та технологій.
По-п’яте, проект плану своєю погодинною структурою та базовим мінімумом фінансування за бюджетний кошт (всього 38 годин/тиждень) автоматично спонукатиме керівників закладів працювати у партнерстві між собою та з узгодженням своїх планів з органами управління освітою на місцях, а останніх з органами місцевого самоврядування.
Звісно, якщо дотримуватись наступних вимог пояснювальної записки, а не їх ігнорувати: «Навчальний заклад самостійно формує той або інший профіль навчання за рахунок комбінації базових, профільних, вибірково-обов’язкових предметів, курсів за вибором (спецкурсів і факультативів), реалізованої у робочих навчальних планах певного профілю відповідно до освітніх потреб та інтересів учнів. Профіль навчання формується навчальним закладом з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію. Відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад рішення про розподіл годин варіативного складника приймає навчальний заклад, враховуючи профільне спрямування, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та освітні потреби учнів».
Оця обов’язкова норма плану: «…відповідно до освітніх потреб та інтересів учнів» хоча й записана у кінці відповідної фрази, має бути для плану визначальною, адже тільки з вибору учнів має починатися як підготовка самої версії навчального плану закладу, так і його практична реалізація потім.
Зараз в Україні і старшокласники, і батьки не такі сумирні щодо відстоювання своїх прав, як те було у попередні роки. Втім, ризики є, і сподіватися, що всі директори шкіл, які мають ІІІ ступінь, так просто поставлять на пріоритетну позицію саме природні схильності та бажання випускників своїх 9-х класів, було б більш ніж наївно.
У багатьох з них (директорів) не вистачить волі піти супроти сподівань вчителів (врахування потреби кадрового забезпечення) чи сподівань різного роду його родичів та близьких, чи родичів його начальства, адже в очах останніх його керівна здатність буде визначатись не стільки менеджерським вмінням організувати дійсно профільне навчання, як скоріше здатністю переконати у «доцільності» саме того вибору, який він (директор) зробив «сам».
ПРОПОЗИЦІЇ
МОН запрошує їх надсилати до 30 січня 2017 року на електронну пошту: n_beskova@mon.gov.ua або zasekina@ukr.net (пані Бєскова Наталя Володимирівна – МОН та Тетяна Засєкіна – НАПНУ).
Бачу доцільним листи на вказані вище електронні адреси дублювати у Інтернет-мережі, бо так їх зможуть бачити не лише їхні автори та відповідальні особи МОН, а й вся небайдужа щодо освіти спільнота педагогів, батьків і, головне, старшокласників, що для успіху справи буде лише на користь.
Володимир Бєлий, заступник директора Херсонського фізико-технічного ліцею, Освітня політика
Освіта.ua
28.12.2016